Вибори в Україні: народ має знати правду

Україна-2008: економічне зростання, стагнація, падіння. Чого очікувати?
Засідання Українського клубу економістів
23.06.2008 14:08

23 червня 2008 року відбулося чергове, п’яте засідання Українського клубу економістів на тему „Україна-2008: економічне зростання, стагнація, падіння. Чого очікувати?”. Захід проходив у приміщенні медіа-холдингу „ОБОЗ.ua” .
У заході взяли участь: Валерій Литвицький, керівник групи радників Голови Національного банку України; Сергій Єрохін, ректор Національної академії управління, доктор економічних наук, професор; Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку, кандидат економічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України; Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління.

Під час засідання Українського клубу економістів були обговорені такі питання:

Динаміка сукупного попиту і пропозиції: аналіз процесу, що відбувається, і чого очікувати
Потенційне зростання виробництва – стрижень сукупної пропозиції
Збільшення інвестицій як головна умова економічного зростання
Вплив приватизації на економічне зростання
Фактори, що впливають на економічне зростання, стагнацію та падіння
Бюджетна та грошова політика Уряду, її вплив на економіку країни
Структура експортного сектору економіки та її вплив на економічне зростання

2008 рік є складним для економіки України, саме в цьому році суттєво посилились негативні тенденції в усіх сегментах господарської системи країни. Найтривожніша тенденція спостерігається в царині економічного зростання. За перші п’ять місяців 2008 року уповільнились темпи економічного зростання порівняно з 2007 роком. Така ситуація обумовлена низкою факторів. По-перше, відбувається скорочення обсягів інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх. По-друге, зменшується норма нагромадження капіталу. По-третє, зупинився процес приватизації. По-четверте, підвищився рівень інфляції, який за січень-травень поточного року склав 14,6% і не збирається зупинятися й у червні. Цей показник значно більший, ніж заплановано Урядом (9,6%) на весь 2008 рік. Інфляція – важливий чинник, який підриває економічне зростання країни. По-п’яте, збільшується від’ємне сальдо торговельного балансу. По-шосте, вперше формується від’ємне сальдо платіжного балансу. Отже, утворюється стійка модель, коли Україна споживає більше, ніж виробляє валового національного продукту. Стабілізувати ситуацію у країні вже не можуть навіть доходи, що надходять від українських громадян, які працюють за кордоном. Можна зробити висновок, що в Україні сформувався від’ємний баланс між сукупною пропозицією та сукупним попитом, ми перетворюємося на карнавальну, споживацьку державу. Заслуговує на окремий аналіз такий негативний фактор, що руйнує економічне зростання, як дефіцит державного бюджету. На жаль, Уряд України не проявляє зацікавленості, аби усунути цей дефіцит. Поза сумнівом, щоб відбулася позитивна зміна економічної ситуації в Україні, необхідно суттєво скоротити витрати державного бюджету на утримання бюрократичного апарату та задоволення неефективних потреб. Наприклад, Державним бюджетом України на 2008 рік на потреби Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України виділено 428 083,1 тис. грн.; Державній судовій адміністрації України – 2 475 545,7 тис. грн.; Генеральній прокуратурі України – 1 139 748,9 тис. грн.; Міністерству палива та енергетики – 5 072 083,6 тис. грн.; Міністерству вугільної промисловості України – 7 169 729,0 тис. грн. (в тому числі на державну підтримку вугледобувних підприємств – 3 831 203,3 тис. грн.). Міністерству освіти і науки – 15 503 473,9 тис. грн. (зокрема, на підготовку фахівців Національною юридичною академією імені Ярослава Мудрого – 157 791,9 тис. грн.; Національним технічним університетом „Київський політехнічний інститут” – 554 354,8 тис. грн.; Національним авіаційним університетом – 335 726,9 тис. грн.; Київському національному університету імені Тараса Шевченка – 538 703,3 тис. грн.); Міністерству внутрішніх справ України – 9 054 061,5 тис. грн. (у тому числі на забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, на охорону громадського порядку – 6 822 472,2 тис. грн.); Пенсійному фонду – 33 656 618,5 тис. грн. (у тому числі дотації Пенсійному Фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами – 20 918 650,0 тис. грн.); Міністерству аграрної політики України – 11 016 680,3 тис. грн. (у тому числі Апарату Міністерства – 9 361 293,3 тис. грн.); Міністерству фінансів України – 20 241 367,2 тис. грн. (у тому числі Апарату Міністерства – 13 257 494,5 тис. грн.); Вищій атестаційній комісії – 4 537,8 тис. грн.; Національній академії наук України – 2 484 368,0 тис. грн.; Академії педагогічних наук України – 102 335,1 тис. грн.; Академії медичних наук України – 1 195 970,0 тис. грн.; Академії аграрних наук України – 474 349,6 тис. грн. тощо. Єдиним позитивним фактором, який сьогодні утримує баланс системи і не дає можливості економічному зростанню змінитися на стагнацію чи економічне падіння, є наявність стабільної гривні, яку підтримує Національний банк України. Для виправлення ситуації, що склалася в економіці України, керівникам Української держави необхідно негайно вжити серйозних заходів. По-перше, потрібно збалансувати державний бюджет, ліквідувавши його дефіцит. По-друге, слід утриматися від здійснення внутрішніх і зовнішніх запозичень, оскільки вони не поліпшують соціально-економічну ситуацію в державі, а навіть погіршують її. По-третє, необхідно приватизувати ВАТ „Укртелеком”, що дасть можливість отримати від його продажу близько 15-20 млрд. грн. Ці кошти потрібно використовувати не на соціально-популістські програми та проїдання (як це сталося з грошима, отриманими від продажу „Криворіжсталі”), а як інвестиційний ресурс для формування фонду для наступних поколінь, як це роблять країни – експортери нафти, в тому числі Росія та Норвегія. По-четверте, потрібно спростити умови для ведення бізнесу в Україні, і насамперед скоротити чисельність контролюючих структур, кількість перевірок з боку фіскально-поліцейських структур, перелік органів, яким здається звітність. Слід відмінити щомісячні та щоквартальні звіти (достатньо – двічі на рік), запровадити систему „єдиного вікна”. По-п’яте, важливо сформувати умови для розвитку національного бізнесу, особливо у сфері переробки сільськогосподарської продукції, а також у секторах, які виробляють продукцію харчової, легкої промисловості та інші товари широкого вжитку. По-шосте, необхідно посилювати гривню і всіляко сприяти витісненню з національної економіки долара та євро. Можливо, настав час заборонити надання кредитів у вільноконвертованій валюті, і таким чином сприяти істотному скороченню обсягів використання іноземної валюти в економічній системі України. По-сьоме, слід якісно змінити структуру експортного сектора української економіки. Потрібно збільшити мито на продукцію підприємств, що експортують метал, мінеральні добрива та продукти первинної сировинної переробки. Необхідно, щоб підприємства, особливо металургійної галузі, що завдають величезної шкоди екології України і здоров’ю населення, мали рівень рентабельності не більше 10%. Більша частина їх прибутку має надходити в державний бюджет. Уряд повинен розглянути питання про націоналізацію підприємств металургійної галузі, оскільки доходи від їх діяльності не можуть належати окремим групам людей, що збагачуються за рахунок всього українського народу. Економічна політика щодо експортного сектора має бути спрямована на посилення інноваційно-інвестиційної моделі його розвитку. Необхідно всіляко підтримувати і стимулювати експорт технологічно складної продукції і водночас припинити створювати умови для експорту продукції сировинних галузей. По-восьме, слід вивчити питання про встановлення державної монополії на виробництво та торгівлю горілчаними і тютюновими виробами, пивом, а також на гральний бізнес.

Прес-служба Українського клубу економістів

Популизм стал основной угрозой экономики – ОБОЗ.ua

<<< [Версія для друку]