|
|
|
|
|
Економіка: інтерв'ю
 |
|
 |
|
02.10.2008 18:54 2 жовтня 2008 року відбулося сьоме засідання Українського клубу економістів на тему „Україна: політико-економічні відповіді на макроекономічні виклики”.
Захід проходив у приміщенні медіа-холдингу „ОБОЗ.ua”.
Учасники засідання:
~ Валерій Литвицький, керівник групи радників Голови Національного банку України;
~ Антон Філіпенко, завідувач кафедри світового господарства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор;
~ Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління.
Точка зору
Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства
Макроекономічні виклики для України
Соціально-економічні прогнози, які ми висловлювали на попередніх засіданнях Українського клубу економістів, не тільки мають тенденцію справджуватись, а й, на жаль, почали проявлятись у своїх найгірших формах. Як ми й передбачали, період липня-серпня цього року був лише нетривалим перепочинком від бурхливої соціально-економічної кризи, яка стала наслідком непродуманих кроків діючого уряду.
Спробуємо дати характеристику основним макроекономічним викликам, які постали сьогодні перед Україною. Йдеться передусім про дестабілізацію курсу гривні, що сталася здебільшого черезпричинисуб’єктивного характеру.
Перший чинник негативного впливу на валютний курс – це, на наш погляд, вихід на міжбанківський валютний ринок державної монополії НАК „Нафтогаз України” у другій половині вересня. Як відомо, відомство Олега Дубини потребує значних доларових запасів для закупівлі газу та закачування його в газосховища на зиму. Для України подібна практика, у разі згоди Росії, може бути дуже вигідною, адже за таких умов закупівля відбудеться за старою ціною у $179,5 за 1000 кубометрів газу. З іншого боку, Нафтогаз мусить акумулювати валютні ресурси для виплати боргів, які колишнє керівництво компанії накопичило протягом останніх років. Виплати, які має здійснити Нафтогаз у 2009 році, оцінюються в сумі близько $2 млрд. У противному разі на цю держмонополію чекають судові позови з боку кредиторів та дефолт. Отже, вихід НАК „Нафтогаз України” на міжбанківську валютну біржу пояснити нескладно, але це спричинило ажіотажний попит на вільноконвертовану валюту. Зрозуміло, що негативних наслідків можна було б уникнути, якби керівництво компанії діяло обережніше й узгоджувало свої валютні потреби з політикою Національного банку України.
Другим дестабілізуючим фактором на валютному ринку стали проблеми, які виникли в одного із п’яти найбільших банків України – Промінвестбанку. Як відомо, між його менеджментом та певними групами власників існує серйозний конфлікт, що набуває дедалі гостріших форм. Національний банк України, на наш погляд, повинен негайно втрутитись у розв’язання цієї проблеми, щоб не допустити переростання внутрішніх протиріч у кризу банку. Тим паче, наша держава вже має сумний досвід, коли подібна ситуація призвела до банкрутства такого потужного системного банку, який обслуговував аграрний сектор, як банк „Україна”. Враховуючи те, що Промінвестбанк обслуговує великі промислові підприємства, зокрема машинобудівної галузі, конфлікт потрібно вирішити у максимально стислі строки.
Третій фактор, що зумовив здешевлення національної валюти, – поширення спекулятивних операцій на валютному ринку України. Не є таємницею, що на цьому ринку оперують групи валютних ділків, які зацікавленні в послабленні курсу гривні до 7 грн. за $1.
Серйозним макроекономічним викликом для України є стагнація низки галузей економіки та погіршення інвестиційного клімату. Ми вже говорили про кризу будівельної галузі, галузі будівельних матеріалів та ринку житла. Але сьогодні до цього додалося й істотне зниження активності інвестиційних компаній та брак нових інвестиційних проектів.
Залишаються неподоланими труднощі в зовнішньоторговельній сфері, що ознаменувалося збільшенням від’ємного сальдо в зовнішній торгівлі.
Наразі НБУ контролює ситуацію на валютному ринку України, має достатньо валютних резервів, щоб не допустити дестабілізації цього ринку. Однак важливо, щоб і Кабінет Міністрів України проводив помірковану валютно-фінансову політику. Для цього Уряд має, перш за все, припинити необґрунтоване підвищення пенсій, заробітної плати працівникам бюджетної сфери, стипендій студентам державних ВНЗ та інші додаткові соціальні виплати. Крім того, на часі перехід до політики секвестру Державного бюджету на 2008 рік, що передбачає фінансування лише захищених статей бюджету і суттєве скорочення або й навіть „замороження” інших видаткових статей.
Отже, в умовах світової фінансової кризи Уряд повинен перейти до режиму економії всередині країні. Тільки така економічна політика, на наш погляд, дасть можливість Україні уникнути руйнівних впливів фінансового та соціально-економічного падіння, характерного сьогодні для світового господарства.
Валерій Литвицький,
керівник Групи радників Голови
Національного банку України
Ризики, виклики, відповіді
Наразі актуалізується проблема макроекономічних ризиків
Зокрема , виникають такi питання
Чи приречена i Україна на охолодження дiлової активностi після жорсткої посадки американської економіки?
Чи можливий декаплінг? Iншими словами-а) чи реально купіювати послаблену дію зовнішніх факторів? Чи можна буде задіяти компенсуючi внутрішні фактори без високої інфляції? ? Одного разу це було можливо.(2001-2002,рр). Яким буде формат руху економіки США
лендінг
б) Що чекає на свiтову економiку – глобальне уповільнення чиширокомасштабна рецесія?
в) Що буде в Росії, Європі, Азії, на Близькому Сході? Чи зможе сукупний попит країн БРІК(Бразілія, Росія, Індія, Китай ) компенсувати зменшення американського(США).? Джим О’Ніл. гол. економіст Goldman вважає що це можливо(3,5% росту світового ВВП за рахунок попиту країн БРIK) Українська макроекономічна політика буде адаптиваною чи превентивною?
В балансі ризиків домінують ендогенні.(внутрішні).Тому важливо отримати відповіді на такі питання
Якою буде монетарна політика Уряду?
Як уникнути некоректного перегляду Бюджету? «Джин з пляшки» – надмiрнi видатки листопаду-грудня, випущені з Казначейського рахунку. Чи буде він черговий раз звідти звільнений?
Чи не станеться після цього реновація інфляції у І кварталi 2009р
Якою буде і як довго триватиме політична турбулентність ?Відомо,що входження в ii зону - це означає,що може статися
- послаблення інвестиційого потоку
- відток капіталу
- інфляційні і девальваційні очікування
Наскільки подорожчають енергоносії?
Чи розпочнеться друге тарифне ралі?
Наскільки проінфляційним буде Бюджет 2009 р.?
Чи вдасться тримати 4,8 грн. за дол. США. до кінця року? Чи зможемо просувати гнучку курсову політику Нацбанку?
Вигоди бізнесу сьогодні – розрив між ринковим 5,07 і офіційним 4,85. Платять податки з 4,85, а продають валюту по5,05 Розрив 4,5 % на користь бізнесу. У травні він доходив до 12,2% на користь Уряду.
Є інтереси експорту. Вони отримують зараз підтримку. Але не треба шкодити енергетичному та інвестиційному імпорту. Тому НБУ вийде на ринок. В потрібний час, в потрібному обсязі.)
Наскільки сильним буде тиск на незалежність Нацбанку і Мінфіну?
Чи зуміємо експортувати зерно? Масштабно.
Чи відкриється хоча б фортка для другого кола реформ?
Якою буде погода?
Справа не складна — перерахувати ризики. Проблема-- в прогнозі матеріалізації ризиків.
Менеджмент ризиками повинен базуватися на генеруванні другої хвилі реформ ,що передбачає корекцію макроекономічної політики.
Макрокорекція
Без неї не буде зупинена галопуюча інфляція і сповзання економіки на послаблену траєкторію зростання.
Можливо це буде 5 корекція з 1995 року.
Перша. Спроба підтягнути структурні, перш за все, бюджетну реформи. Не все вдалося .Але після тимчасового послаблення монетарної політики в решті-решт у 1996-1997 роках відновили фінансову стабільність, провели грошову реформу і здійснили малу приватизацію.
Друга. У 1998-1999 рр. У відповідь на інвазію фінансової кризи з Росії вдалося ужорсточити фіскальну політику і обмежити девальвацію гривні заради
а) недопущення більш масштабного фінансового струсу і
б) майбутнього у 2000 р. відновлення економічного зростання після десятирічного спаду.
Третя. У 2000 році перешли до практично бездефіцитних бюджетів, здійснили широкомасштабну монетизацію розрахунків, дебартеризацію і створили фундамент майбутньої стабільності гривні.
Четверта. Відбулося різке послаблення фіскальної політики у 2004 році. Сталася різка соціалізація видатків. Почався споживчий бум. Повернулися високі бюджетні дефіцити. Інфляція знову стала двозначною. . Інфляція в Україні означає що якась частина економіки зростає вище за її довгостроковий потенціал.
Почав формуватися локальний перегрів Лагуни перегріву. Бум доходів і споживчого кредитування.
П’ята. Спроба зворотного руху відбулася наприкінці 2006 у перші два місяці 2007 року. В Бюджет 2007 року заклали більш оптимальне співвідношення зростання інвестиції і номінальних доходів. Почався відхід від шпагату 80 років між нарощуванням споживання і модернізацією основного капіталу до посиленого акценту на інвестиції. З квітня відбулася ревізія цих намірів і корекція макроекономічної політики була зупинена. Отримали ренесанс ситуації кінця 2004 року
Нова корекція означає
1. Повернення до бездефіцитних або малодефiцитних бюджетів.
2. Відновлення пріоритету макростабільності з низькою інфляцією, як у 2001-2003 роках.
3. Перехід до гнучкого курсоутворення.
4. Створення передумов для переходу до режиму таргетування інфляції.
5. Започаткування другої хвилі економічних реформ
а) пенсійної
б) комунальної
6. Реінкарнація призупинених реформ
а) аграрної
б) адміністративної
в) енергетичної
г) дерегуляції бізнесу
7. Оголошення всеукраїнського походу за ресурсозаощадження та інтенсифікацію.
8. Реновація приватизації в ув’язці з реформами в сфері інфраструктури.
9. Судова реформа.
10. Обмеження зовнішньої боргової політики.
СТИСЛО
1. П’ятирічка бюджетних дефіцитів не має бути пролонгованою
2. П’ятирічка інфляції у двозначному вимірі має бути залишена лише в спогадах.
3. Трирічна приватизаційна блокада має бути знята.
4. Треба здійснити реінкарнацію аграрної реформи.
5. Має бути започаткований всенародний рух за енергозаощадження.
В Україні повинна бути розроблена і задіяна Програма відновлення макроекономічної стабільності.
Всі запитання та відповіді, озвучені під час прес-конференції, опубліковані на цій сторінці: http://conf.oboz.ua/Conference/783.aspx
Блог Олега Соскіна на «ОБОЗі»
Прес-служба
Українського клубу економістів<<< [Версія для друку]
|
|
|
|
|
