|
|
|
|
|
Політика: Аналітика та статті
 |
|
 |
|
02.04.2007 13:43 В останні дні в Києві часто звучить теза про те, що для України сьогодні настає момент істини, пише Сергій Строкань, КоммерсантЪ, РФ.
Однак на питання, у чому він полягає, "помаранчеві" та "біло-блакитні" у коаліції з "червоними" та "рожевими" відповідають по-різному. Для представників "помаранчевої" опозиції моментом істини повинен стати розпуск президентом Верховної Ради.
Для їхніх опонентів момент істини - це, навпаки, збереження повноважень парламенту, що знову-таки повинен забезпечити президент. Одні у випадку невиконання їхніх вимог погрожують новою революцією. Інші, навпаки, від революції відговорюють.
Однак це не заважає їм про усякий випадок по-революційному розвертати прапори та розбивати намети, готуючись до вуличних протестів. Тобто переймати політтехнології опонентів.
Насправді ж момент істини для України полягає зовсім не у відповіді на питання, розпустить президент Ющенко Раду чи ні. Тому що незалежно від його рішення одна зі сторін виявиться такою, що програла і явно не змириться зі своєю поразкою.
Але ж обидві сили мають достатньо політичних та фінансових ресурсів, мають багатотисячні армії прихильників і впливові групи підтримки за кордоном. Таким чином, міркувати в тому дусі, що у Віктора Ющенка, немов, є вибір - призначити нові вибори і тим самим врятувати країну (логіка Юлії Тимошенко) і вибори не призначати і тим самим знову-таки врятувати країну (логіка Віктора Януковича),- було б невірно.
Драматизм української ситуації полягає в тому, що вибір зовсім не між поганим та гарним рішенням. Яке б рішення не прийняв президент Ющенко - за або проти розпуску Верховної Ради, воно тільки піділлє олії у вогонь протистояння. Тому так і бариться український президент - не тільки в силу своєї нерішучості, але й у силу безвихідності ситуації, у якій він опинився.
Для політичного майбутнього Віктора Ющенка нинішня ситуація справді безвиграшна. Якщо президент не розпустить Верховну Раду - він остаточно перетвориться в голого короля, полководця без армії, оскільки "помаранчеві" сили остаточно від нього відвернуться. Після чого Віктору Януковичу не потрібно буде докладати великих зусиль, щоб добити покинутого усіма свого давнього опонента.
Однак і розпуск Ради не обіцяє президенту нічого гарного - у цьому випадку він остаточно втратить самостійність і буде цілком залежати від волі Юлії Тимошенко, перетворивши своє президентське крісло в інвалідне крісло-каталку. У цьому кріслі він буде рухатися рівно стільки, скільки вважатиме за потрібне штовхати ця непохитна революціонерка.
Який висновок можна зробити з цього? Головне, що поєднує сьогоднішні події на Україні з подіями "помаранчевої революції", полягає не в наявності наметів та людей із прапорами на вулицях.
Основна схожість у тому, що сьогодні, як і три з половиною роки тому, на заході епохи Леоніда Кучми, Україна стає свідком закінчення ери чергового президента - Віктора Ющенка, уже нічого не здатного змінити в долі своєї країни. У цьому і полягає сьогодні український момент істини.
КореспонденТ.net
<<< [Версія для друку]
|
|
|
|
|
